Вивчено основні показники перебігу оперативних втручань у хворих на рак стравоходу та шлунка з переходом на стравохід залежно від способу формування стравохідних анастомозів (ручного та механічного). Проаналізовано частоту та структуру післяопераційних ускладнень. Досліджено функціональні наслідки операцій залежно від методу анастомозування, зокрема: наявність стравохідного рефлюксу у вертикальному та горизонтальному положенні тіла хворих; частоту розвитку запальних ускладнень слизових оболонок в області анастомозів (анастомозиту, рефлюксу-езофагіту), рубцевих стуктур анастомозів, грануляційних розростань та рецидивів пухлини по лінії швів. Вивчено динаміку показників процесу реабілітації хворих протягом року після операції, проаналізовано віддалені результати лікування. Обгрунтовано необхідність диференційованого використання різних способів анастомозування залежно від локалізації пухлини.

  Скачати повний текст

Досліджено ускладнення, які виникають під час проведення супресивної фармакотерапії папілярної/фолікулярної форм карциноми щитовидної залози після тиреоїдектомії та дифузного нетоксичного зобу. Обгрунтовано можливість проведення супресивної терапії з застосуванням тиротриколу. Розроблено диференційований підхід до використання даного препарату у комбінації з L-тироксином у процесі лікування папілярної/фолікулярної карциноми після тиреоїдектомії. З'ясовано, що комбінована супресивна терапія запобігає розвитку екзогенного тиреотоксикозу, дозволяє зменшити дозу L-тироксину на 20 % та збільшити на 70 % число хворих з необхідним рівнем секреції тиреотропного гормону і задовільним сприйняттям лікування. Обгрунтовано можливість застосування тиротриколу для лікування хворих на дифузний нетоксичний зоб, що зумовлює зменшення об'єму щитовидної залози на 30,5 % протягом 10-ти тижнів. Встановлено залежність між супресивною дозою L-тироксину, розвитком екзогенного тиреотоксикозу та подовженням коригованого інтервалу QТс. Виявлено диференційований вплив супресивної терапії L-тироксином на вегетативну регуляцію серцевого ритму залежно від віку та тривалості лікування. Доведено, що зниження показників варіабельності серцевого ритму на фоні супресивної терапії L-тироксином, обумовлює виникнення аритмічних ускладеннь, які коригуються прийомом бісопрололу.

  Скачати повний текст